Як повідомляє в четвер прес-служба міськради, перед тим, як очолити управління бойової й спеціальної підготовки Нацгвардії, він був заступником начальника управління Західного територіального командування ВВ МВС і керував військовою частиною №3002 на вулиці Науковій у Львові, в якому проживає його родина.
Начальник управління бойової й спеціальної підготовки Національної гвардії України генерал-майор Сергій Кульчицький, який загинув сьогодні, 29 травня, під Слов’янська у вертольоті, збитому терористами, раніше очолював військову частину №3002 на вулиці Науковій у Львові, в якому проживає його родина. За погодженням із нею, Сергія Кульчицького поховають на Личаківському цвинтарі на полі почесних поховань.
Про це повідомляє сьогодні, 29 травня, прес-служба Львівської міської ради. Натомість старший лейтенант Ірина Макарченко розповідає в четвер у публікації «Він завжди був поряд зі своїми бійцями…» на сайті Національної гвардії України:
«29 травня, поблизу міста Слов’янська Донецької області, унаслідок падіння гелікоптера Мі-8 Нацгвардії, що потрапив під обстріл терористів, загинув начальник управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління Національної гвардії України генерал-майор Сергій Кульчицький.
Звістка про трагічну смерть схвилювала усіх, хто знав та служив з Сергієм Петровичем.
Скрізь, де доводилося служити генералу Кульчицькому, люди були найкращої думки про нього: порядність, розсудливість, врівноваженість, доброзичливість – далеко не усі якості, притаманні цьому талановитому та енергійному командирові.
Вимогливий, принциповий офіцер вимагав від себе й від підлеглих сумлінного виконання службових обов’язків на благо Вітчизни. Він віддавався роботі наповну, турбувався про підлеглих і в тяжку хвилину ставав горою на їх захист. Високий, мускулистий, міцної статури, з мужнім, вольовим обличчям він мав неабиякий талант командира…
«…Справжній командир… Завжди був поряд зі своїми бійцями: жив у палатці їв нехитру солдатську їжу, яку бувало, сам і готував, – так охарактеризував Сергія Петровича користувач соцмережі, який спілкувався з генералом під час виконання завдань на сході. – Він завжди літав чи їздив туди, де стоять його солдати. Він захищав Україну і робив це добре, робив це чесно. Мені пощастило бути знайомим з цією людиною…»
Подібні слова вимовить кожен резервіст першого батальйону Нацгвардії, адже останні місяці свого життя генерал-майор Сергій Кульчицький присвятив підготовці саме цих бійців.
Від першого дня навчань він був поряд з добровольцями. Пригадується день відправки батальйону на схід для служби на блокпостах… З оптимістичною посмішкою Сергій Петрович того дня вселив надію кожному, що все буде добре, – перемога за нами...
Більше місяця він разом із бійцями перебував на сході в зоні проведення АТО, з честю виконував свій обов’язок та до останнього подиху залишався вірним своєму народу, служінню якому присвятив усе життя…
Цікавим і непростим був життєвий шлях доблесного офіцера. Народився Сергій Петрович Кульчицький 17 грудня 1963р. у Східній Німеччині у місті Веймар, де проходив службу його батько, Петро Іванович, радянський офіцер.
З дитинства Сергій Кульчицький мріяв стати офіцером, як батько, а тому в 1981р. вступив у Далекосхідне вище загальновійськове командне училище в місті Благовіщенську Амурської області.
У 1985 р. він закінчив училище з відзнакою, отримавши військове звання лейтенанта, для проходження служби відправився за Полярне коло в селище Печенга-І Мурманської області, де обіймав посаду командира десантно-штурмового взводу 61-ї окремої бригади морської піхоти Північного флоту.
Молодий лейтенант Кульчицький мав І розряд з бігу та лижних гонок, І розряд з подоланням смуги перешкод і гирьового спорту. В рукопашному бою переважав одночасно двох-трьох супротивників, навіть сміливці не наважувались зійтись з ним у двобої.
У 1991р., після проголошення незалежності України, прослуживши майже 8 років в Заполяр’ї, Сергій Кульчицький перевівся служити до України в місто Тернопіль в батальйон Національної гвардії на посаду заступника командира батальйону.
Наступні роки Сергію Петровичу довелося проходити службу в Криму та на Івано-Франківщині.
З 2010 по 2012 рік Сергій Кульчицький обіймав посаду заступника начальника управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України, а з серпня 2012 року – начальник управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління внутрішніх військ МВС України (тепер Національної гвардії України).
За умілі та сміливі дії під час ліквідації наслідків повені в Хустському районі Закарпатської області його відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
За заслуги перед Вітчизною генерал-майор Сергій Петрович Кульчицький нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, орденом «Ілля Муромець», орденом «1020 років хрещення Київської Русі», вищою нагородою товариства Червоного Хреста України «Почесна відзнака» та 8-ма медалями, зокрема медаллю «За відзнаку у військовій службі».
Командування та особовий склад Національної гвардії України низько схиляє голови в скорботі. Відданому та мужньому Офіцеру – вічна пам’ять…».
Своєю чергою, інтернет-видання «Новий Погляд» розповідає в четвер у публікації «Це був справжній генерал. Наші хлопці не можуть стримати сліз», – боєць Нацгвардії про загибель Кульчицького»:
«Генрал-майор Серій Кульчицький був нам, бійцям Національної гвардії, як батько. Коли ми дізналися, що вертоліт із ним та тринадцятьма нашими бійцями підбили біля гори Карачун у Слов’янську, хлопці не могли стримати сліз», – розповідає «Погляду» координатор 1-го батальйону Нацгвардії Андрій Антонищак, який передуває під Слов’янськом.
«Це був справжній генерал. Не знаю, якою була б Національна гвардія, якби не він. Він працював із хлопцями ще в Нових Петрівцях. Ставився до бійців, як до своїх синів», – каже Антонищак.
Антонищак нагадав, що генерал-майор Сергій Кульчицький був начальником управління бойової та спеціальної підготовки Нацгвардії України. Загиблий генерал довший час працював у Львові – заступник начальника управління Західного територіального командування Внутрішніх військ МВС України.
«У нас, у Львові, його люблять і пам’ятають», – додав Антонищак.
Сьогодні, близько 12.30 поблизу міста Слов'янська Донецької області, в районі проведення АТО, під час розвантаження продуктів харчування на четвертий блокпост, терористи підбили вертоліт МІ-8 Національної гвардії. В результаті події загинули 12 людей – шість військовослужбовців Національної гвардії України, включаючи екіпаж вертольота, і шість – представників спецпідрозділу «Беркут». Один військовослужбовець Національної гвардії України залишився живий і перебуває у важкому стані», – йдеться в Міноборони.
Сергій Кульчицький народився в 1963 році. Як повідомляється на сайті Нацгвардії, в 1981 році він закінчив Уссурийское Суворовське військове училище, а в 1985му – Далекосхідне загальновійськове командне училище, після чого обіймав посади від командира взводу батальйону морської піхоти до заступника начальника управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України.
З 2010 року – заступник начальника управління Західного територіального командування Внутрішніх військ МВС України. У вересні 2012 року був призначений начальником управління бойової підготовки Головного управління Внутрішніх військ МВС України».
Своєю чергою, «Gazeta.ua» розповіла в четвер у публікації «Загиблий генерал Кульчицький завжди літав туди, де стоять його солдати»:
«Генерал Сергій Кульчицький, який сьогодні загинув у підбитому терористами вертольоті, завжди літав або їздив туди, де стоять його солдати. Про це на своїй сторінці у Facebook написав активіст Юрій Касьянов.
«Генерал Кульчицький. Не весільний, не паркетний, не штабний – справжній командир. Завжди був поруч зі своїми бійцями: жив у наметі, їв нехитру солдатську їжу, яку, бувало, сам і готував.
Суворий, але людяний – кожен міг прийти до нього зі своїми проблемами. З ним було просто ...
Чому він був у цьому нещасливому вертольоті? .. Тому що він завжди літав або їздив туди, де стоять його солдати.
Він не берег свої лампаси – на броні БТР, або у відкритому дверному отворі вертольота зі зброєю в руках. Він захищав Україну.
І робив це дуже добре. Робив це чесно. Мені пощастило бути знайомим з цією людиною», – написав Касьянов.
Нагадаємо, що сьогодні в районі Слов'янська бойовики збили вертоліт МІ-8 Національної гвардії України. В результаті чого, за інформацією Турчинова, загинули 14 військовослужбовців. Серед них начальник управління бойової та спеціальної підготовки Нацгвардії України генерал-майор Сергій Кульчицький.
У Нацгвардії повідомили про 12 загиблих силовиків. Там також поінформували про те, що група бойовиків, яка збила український вертоліт знищена силами антитерористичної операції».
Натомість на сторінці «Кульчицький Сергій Петрович» у Вікіпедії повідомляється:
«Кульчицький Сергій Петрович (* 17 грудня 1963, Веймар, НДР – 29 травня 2014, Слов'янськ) – український військовий, генерал-майор, начальник бойової та спеціальної підготовки Національної Гвардії України.
Народився 17 грудня 1963 року в місті Веймар, Німецька Демократична Республіка.
У 1981 році закінчив Уссурійське Суворовське військове училище. У 1985 році – Далекосхідне Загальновійськове командне училище.
Розпочав службу командиром взводу батальйону морської піхоти. У вересні 2003 року в званні підполковника очолив окрему інженерну роту в/ч 2250 «С», передану до ¬складу бବтальйону військової части¬ни 1241.
З 2010 року – заступник начальника управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України.
Загинув 29 травня 2014 року в зоні бойових дій під час антитерористичної операції у місті Слов'янськ Донецької області.
Вертоліт, на якому знаходився генерал-майор Сергій Кульчицький та ще 11 військових, був збитий проросійськими терористами неподалік гори Карачун.
Одружений, виховував сина».
