Вчора командування та особовий склад військової частини А0807, що в Самборі Львівської області, тисячі людей провели в останню дорогу загиблого на сході військовослужбовця за контрактом Василя Вовка, який народивсяч 4 січня 1991 року в с. Кобло сусіднього Старосамбірського району.
Спершу було оголошено, що чорний вантаж з Дніпропетровська прибуде до міста о 18 годині, потім перенесли на 22 годину.
Хоча добігала 24 година, а на вулиці Івана Франка біля військової частини, в якій служив уродженець Василь Вовк, тисячі людей різного віку краї тротуарів виклали запаленими свічками, в повітрі майорили синьо-жовті прапори.
Автомобіль з труною загиблого воїна-галичанина зупинився на вулиці біля воріт військової частини хіміків. Домовина накрита синьо-жовтим прапором. Бойові побратими її понесли до клубу. Сотні голосів заспівали Гімн, потім вигуки – «Герої не вмирають!»… Рідні заливаються голосним плачем, у матері підкошуються ноги, її підхоплюють, не дають упасти.
Священики отці Богдан Добрянський, Володимир Коркуна, Борис Зубаль, Микола Брийовський відправили парастас. У них на очах сльози. Бо пішов із життя 23-річний юнак. Мав плани на майбутнє. Але їм не судилося збутися.
Довго тривало прощання із загиблим Василем Вовком. Віддати йому останню пошану прийшли міський голова Самбора Тарас Копиляк із заступниками, голова Самбірської районної ради Андрій Бобак, голова Старосамбірської РДА Мирон Пацай, міський голова Старого Самбора Іван Грись, головний лікар Старосамбірської ЦРЛ Юрій Войтів та багато інших небайдужих, кому болить те, що твориться на сході України.
Цього ж вечора труну з тілом новітнього героя Небесного батальону повезли на малу батьківщину – с. Кобло Старосамбірського району. Там його поховали на сільському цвинтарі.
