Про повсякденне життя львівських установ першої половини ХХ ст. ми знаємо небагато. Тому будь-яку реляції з подібного приводу у тогочасній пресі є справжньою знахідкою. Вони не відтворюють повної картини, але дають можливість зауважити чимало важливих нюансів, пише ulvovi.info. Один із таких репортажів з міжвоєнного часу про будні львівських пожежників пропонуємо вашій увазі.
Львівські пожежники обслуговували не тільки Львів
1930-го року керівником львівських пожежників був Казимир Чечкевич (Ciećkiewicz). Власне він і представив кореспонденту усю ситуацію. Тоді пожежна служба налічувала загалом 100 осіб, з яких 69 були власне пожежниками. Якщо порівнювати ці показники із іншими містами тогочасної Польщі, Львів явно пас задніх. До прикладу, у Кракові, який на той час мав менше мешканців і займав меншу площу, пожежна служба налічувала 130 осіб, а у Познані - 120. Тут слід мати на увазі і те, що львівські пожежники були зобов'язані обслуговувати приміські ґміни і села в радіусі 10 км, а інколи вирушати і в дальші околиці. Отож, 100 працівників було явно замало.
Матеріально-технічне забезпечення
Іншою, не менш важливою проблемою було недостатнє матеріально-технічне забезпечення. Засобів для гасіння пожеж бракувало. Львівські пожежники мали у своєму розпорядженні дві мотопомпи, вбудовані в автомобілі, 2 цистерни, шасі для яких заледве справлялись зі своєю функцією. Драбини - не вищі 19 м. Їх доставляли на місце кіньми. Тому нерідко бувало так, що пожежники, які уже були на місці лиха, до 15 хв змушені були очікувати на драбину. Траплялись випадки, що коли довозили драбину, пожежу уже встигли погасити, або ж вогонь настільки поширювався, що потреби у драбині уже не було.
Незважаючи на проблеми з доставленням драбин, наявність лише двох мотопомп, львівські пожежники у своєму розпорядженні мали новітню спеціальну апаратуру для гасіння газових і нафтових пожеж, спеціальні дихальні апарати, а також необхідну кількість протигазів. Пожежники у Станіславові мали 4 мотопомпи і 4 цистерни, тобто, вдвічі більше. Тому траплялись ситуації, коли не було можливості одночасно гасити вогонь у різних частинах міста.
Аби змінити ситуацію, львівська ґміна зверталась до державної страхової компанії (Powszechny Zakład Ubiezpieczeń, PZU), і майже домовилась про виділення на потреби пожежників суми в 300 тис. злотих. Проте цю позичку відтермінували через хвилю пожеж на провінції.
Режим роботи пожежної частини
Комендант К. Чечкевич запросив кореспондента в пожежну частину, де вони оглянули, крім іншого, гімнастичний зал й подвір'я, де відбуваються вправи, та караульний будинок (wartownia). В пожежній частині все підготовлено для термінового виїзду. Авта вичищені, баки наповнені, пожежне вбрання приготовлене. А зовсім поруч, у караульному будинку напоготові перебувало близько 30 осіб в спеціальній екіпіровці.
Служба в пожежній частині тривала цілодобово. В цей час пожежник не мав права зняти свою екіпіровку. Навіть уночі він лягав спати взутий і одягнений. Алярм міг наступити в будь-яку хвилину.
Інформацію про пожежу отримував телефоніст. Він мусив умить зорієнтуватися зі слів того, хто повідомляє, який масштаб лиха. Одночасно нотував на карті місце, куди необхідно вирушати. Відтак натискав на кнопку. Після сигналу тривоги впродовж декількох секунд пожежники мали бути готові до виїзду. Рішення про кількість осіб і об'єм технічних засобів приймав комендант.
Пожежникам забороняли одружуватись
Пожежники у своїй роботі наражались на різні небезпеки, зокрема - опіки, отруєння газом, взимку - обмороження. До усіх цих "прикростей" додавалась ще одна специфічно львівська - вони не мали права одружуватись.
Перевага такого правила полягала у тому, що пожежник не стикався з тими турботами, які звичайно пов'язані з сім'єю. Проте був і суттєвий недолік - працівники постійно змінювались, бо той, хто вирішив одружитись, покидав службу. Стабільно працювали тільки унтер-офіцери й офіцери. Проте вони були одружені. Комендант пожежної служби розповів про задум, аби дозволити одружуватись третині пожежників. Це мав бути певний експеримент, який би дозволив утримувати на роботі досвідчених людей.
- 883 перегляди
