Кафе, яке переживе усіх

Згідно з популярною англійською приказкою, безкінечно можна дивитись на три речі – палаючий вогонь, біжучу воду та те, як працює людина, пише ulvovi.info. Перекручуючи цю приказку на львівський манер, можна додати і до цього списку кафе “Зелен Гай”, що знаходиться у Личаківському парку, за адресою – вул. Пасічна 2. 

У радянському стилі

Кафе з'явилось приблизно у 1970-х рр. Воно мало вигідне розташування – поруч знаходилась кінцева зупинка трамваю №2, автобусна зупинка. У радянські часи заклад розпочав свою діяльність як скромне кафе, де можна було скуштувати морозиво, сироп, коктейль, печиво, поїсти перші та другі страви (картопля з котлетами, пельмені інше). У кафе, яких на той час було небагато, завжди було людно. Серед відвідувачів було багато дітей. Батьки, дідусі та бабусі після відвідування кафе, могли сходити з дітьми у парк (погодувати голубів на спеціальній площадці), на стадіон чи до Пагорба Слави. Для зручності, одразу на кінцевій зупинці трамваю був розташований громадський туалет.  

Таверна з Дикого Заходу

З настанням Перебудови та буремних 90-х, репутація кафе почала стрімко змінюватись. У закладі розпочали продавати спиртні напої, включаючи горілку. На зміну молоді та дітям почали приходити “любителі оковитої”, які нерідко влаштовували бійки. Той, хто відвідував кафе у 1990-ті на початку 2000-х може згадати радянський інтер'єр, страшний перегар. Кафе дедалі частіше відвідували місцеві пенсіонери, які вели бесіди, ностальгували за минулим. Відвідувачів кафе заманювали відносно низькі ціни на спиртне та дешева закусь. У кафе можна було побачити тарганів, а санітарний стан бажав кращого. На жаль заклад не зміг дотягнути до такого рівня приготування страв, як скажімо у кафе “Підгори”, що на вул. Личаківській 265, неподалік “Ензиму”, у якому за невеличкі кошти можна добре пообідати. 

Людно у закладі було на 9-е травня, коли відвідувачі Пагорба Слави могли зайти до кафе з ветеранами, аби скуштувати “фронтові 100 грам”.

Кафе “Зелен Гай”

Великою проблемою стало закриття громадського туалету. Відвідувачі кафе почали справляти нужду дедалі частіше у кущах парку, а ті, що перебрали оковитою могли робити це прямо біля службового входу в кафе. Колишній сторож кафе (вже покійний) пан Богдан стверджував, що у 2013 р. лавки поблизу кафе облюбували жінки, що постійно зловживали алкоголем та навіть надавали інтимні послуги усім охочим.  У 2020 р. на різних Інтернет ресурсах з'явилася інформація, що місцева влада закрила кафе на час карантину, оскільки заклад працював із порушенням карантинних норм. У соцмережах ходили чутки, що поряд з спорудженням кафе на місці туалету, реконструкції парку, кафе або демонтують або перепланують, зробивши з нього піцерію чи щось на кшталт цього. Нічого поки з перерахованого не відбулось.

Кафе “Зелен Гай”, 2015 р.

Кафе “Зелен Гай” практично не змінилось з радянських часів. Зовні не побачити реставрації, ремонту, хоча всередині відбулись певні зміни. Багато мешканців району стверджують, що кафе може витримати навіть ядерний удар (жарт). Час покаже.