У 1920 році над Європою, як і зараз, нависла загроза від москви. Тоді до влади в росії прийшли комуністи на чолі з Леніним, вони продовжували експансію «Влади рад» на захід. Це була спроба прорватися до Німеччини, щоби захопити її та звідти понести «соціалістичну революцію» по всьому світові. Проте Українська народна та Польська республіки стали щитом, який стримував наступ Червоної армії. Зокрема, на шляху повстало місто Лева. Як саме львів’яни готувались відбивати наступ російських більшовиків та захищати своє місто, читайте далі на ulvovi.info.
Український поет, прозаїк і журналіст Богдан Скаврон розповів у «Діло», що основною військовою силою більшовицького наступу на Львів була Перша кінна армія Семена Будьонного. Протистояли їй підрозділи 5-ї, 6-ї та 13-ї дивізій піхоти польської 6-ї армії генерала Владислава Івашкевича, а південний фланг прикривали невеликі підрозділи армії УНР. Проте, коли червона кіннота просунулась до річки Західний Буг, то сухопутні польські війська відступили в бік Перемишля і Кристинополя-Белза, залишаючи львівський напрямок майже оголеним. Тож його прикривали частини Добровольчої армії, до якої зголошувалися колишні вояки австрійської армії та інші охочі.
Агітація за допомогою листівок, промов та кабаре
Газета Nowości Illustrowane писала, що в очікуванні наступу на Львів тут з’явились агітатори, вони піднімали бойовий дух чоловіків та заохочували одягнути військові мундири й вступити до лав добровольців. У небі кружляли аероплани, з них розсипали сатиричні листівки й заклики боронити місто. Крім того, поблизу пам’ятника Адамові Міцкевичу артист естради Козловський, вбраний в уніформу, виголосив промову із закликом взяти зброю. А ще по Львову їздило «летюче кабаре» із кошиком для пожертв на армію.
«Понад 20 тисяч добровольців»
За інформацією, поданою в Nowości Illustrowane, за кілька днів до лав Добровольчої армії зголосилося понад 20 тисяч осіб на фронтову службу. То були представники різного віку та різних галузей. Крім того, приблизно 12 тисяч чиновників були готові піти на допоміжну службу.
У цій же газеті було зазначено, що для оборони Львова створили кавалерійський загін, що мав продовжувати традиції «Львівських вовків», блискавично нападаючи на позиції ворога. Туди записувалися вправні вершники, з-поміж яких були поет Артур Шредер та письменниця Яніна Валіцька. Крім кавалерії, у складі Добровольчої армії була також чисельна піхота та артилерія. Проводжали добровольців на фронт великі натовпи.
Результат такої підготовки – військам радянського Південно-Західного фронту не вдалося виконати завдання щодо взяття Львова. У серпні 1920 року загинуло приблизно півтори тисячі наших вояків, тож втрати захисників можна назвати незначними. Згодом польська держава відзначила героїчну оборону Львова найвищою військовою нагородою в Польщі – «Virtuti Militari». Нагороду вручили урочисто 22 листопада 1920 року на площі біля пам’ятника Адамові Міцкевичу.
- 173 перегляди
