Ви є тут

Як стати успішною львівською ресторацією: секрети успіху від "Кулінарної студії Крива Липа"

05.04.2018

Львів славиться своєю ресторанною мережею. З кожним днем вибагливого гостя вразити все важче, тому місцеві ресторатори часто наважуються на відчайдушні кулінарні експерименти. Але чи завжди це виправдано? Сьогодні про особливості введення ресторанного бізнесу у Львові ми говоритимемо з шеф-кухарем популярного львівського закладу «Кулінарна студія Крива Липа».  Ігор Гадський – справжній кулінарний імпровізатор із багаторічним стажем, який зі звичних продуктів може створити справжній витвір кулінарного мистецтва.

- Ігорю, чому саме у Львові з’явилась "Кулінарна студія Крива Липа"? Що змусило вас покинути Київ та приїхати сюди?

- Я приїхав до Львова не сам. Ідея створити власну справу з’явилась ще під час навчання, а вже у Львові в компанії друзів ми змогли її реалізувати. І ось що з цього вийшло – заклад функціонує вже 8 років. Знаєте, у кожного кухаря є мрія відкрити свій ресторан. Моя мрія здійснилась. Цей заклад – це як дитина, це маленька частинка тебе.

- Що такого особливого ви пропонуєте своїм гостям, чого немає в інших львівських закладах? Не дарма ж ви позиціюєте себе саме як кулінарну студію.

- Кожна страва – це експеримент, саме тому ми кулінарна студія. У нас є багато традиційних страв, що можна скуштувати й в інших закладах. Проте ми все-таки намагаємось у стандартні рецепти вносити нотки новизни. А ще я вже 8 років поспіль купую продукти для закладу сам. Довіряю лише своєму вибору, так я впевнений, що клієнт отримає свіжу та смачну страву. Окрім якісних продуктів, наш відвідувач стовідсотково отримує справжнє гастрономічне задоволення та затишну атмосферу.

- Що найчастіше замовляють відвідувачі? Чи є страви, за якими люди повертаються?

- Ми, поєднуючи різноманітні інгредієнти, часто змінюємо наше меню, додаємо сезонні страви. Я проти великого переліку страв. Людина приходить у заклад поїсти, а не годину вивчати склад свого обіду. У нас є традиційні супи, салати, закуски, гарячі страви та десерти.  Але візитівка нашого закладу – це все-таки наш м’ясний тар-тар. Раніше в нас був ще тар-тар із лосося, але ми його забрали ще влітку. Самі розумієте, сира риба та спекотна погода – речі не зовсім сумісні.

- Чим ця страва так приваблює ваших гостей?

- Видів тар-тару існує дуже багато. Кожен заклад має свій рецепт. У Львові можна зустріти навіть овочеві та фруктові варіації цієї закуски. Ми робимо традиційний м’ясний тар-тар. Я люблю погратись із цією стравою. Частина успіху рецепту – у свіжій вирізці, яку ми нарізаємо вручну. Але секрет усе таки є: до свого тар-тару я додаю солені анчоуси та свіжий жовток, хоча традиційно ця страва подається із маринованими огірками. Шкода, що львів’яни ще не повністю позбавились від стереотипів щодо сирого м’яса. Цю закуску в нас частіше замовляють іноземці, для яких сире м’ясо не є новинкою. А місцеві відвідувачі ставляться до неї з легкою недовірою: якщо й замовляють, то радше з цікавості, а не зі звичних уподобань.

- Риба та м’ясо – чи не занадто? Як до такого поєднання ставляться відвідувачі?

- По-різному. Є категорія людей, яку така закуска просто таки «заводить». Саме таке поєднання складників приваблює їх. Але є й ті, що категорично не хочуть їсти цю страву. Зізнаюся, такі люди є й серед моїх друзів. Хоча, як правило, усі вони міняють свою думку, коли пробують наш тар-тар.

- Чим плануєте далі дивувати своїх гостей?

- Будемо далі експериментувати, пробувати щось нове. Скоро плануємо відкривати ще один заклад у місті. Кулінарія – це дуже цікаво, і тільки на перший погляд може видатись, що нічого нового тут вигадати вже не можливо. Завжди є куди рости та над чим працювати.