Аналітик інституту Євро-Атлантичного співробітництва Ігор Козій пояснив у понеділок: «Скорочення лінії оборони – це серйозне рішення. Це дає змогу уникнути оточення. Водночас, треба подумати, як не дати використовувати цей аеродром російській авіації».
Українські Збройні сили переорієнтовують свої зусилля на оборону – через російське вторгнення. Про це говорять в РНБО та в Міноборони. Міністр оборони Валерій Гелетей наголосив, що АТО скінчилося, і нині це «велика війна» проти російських окупантів.
Експерти прогнозують подальше засекречування інформації про дії української армії та відзначають певні позитивні дії на Донбасі для посилення оборони.
«Через вторгнення регулярних частин російської армії ситуація на Донбасі в зоні антитерористичної операції є дуже складною», – заявив у понеділок журналістам речник інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко.
За його словами, українські військові організовано відступили з Луганського аеропорту. Водночас, сили АТО нині передовсім прикривають найнебезпечніші напрямки, якими можуть піти російські війська, пояснив Лисенко.
«Маріуполь та інші міста на Донбасі, які контролює українська влада, нині готуються до оборони. Риють протитанкові рови, в цьому беруть активну участь місцеві мешканці. Сюди підійшли додаткові українські сили. На цих напрямках армія та силовики створили, можна сказати, форпост, щоб зупинити російські війська», – повідомив представник РНБО.
На запитання «Радіо Свобода» про те, чи змінює керівництво АТО тактику через пряме російське вторгнення, Лисенко відповів лаконічно: «Тактика змінюється. Більше нічого сказати не можу».
Із Луганського аеропорту відступили, щоб уникнути оточення
«Українська армія та силовики відтепер ще більше обмежують доступ до інформації про свої дії, щоб зашкодити розвідці супротивника», – пояснює військовий експерт Ігор Козій.
«Щодо відступів із кількох територій – то вони сплановані, бо скорочують лінію фронту», – зауважив Козій.
«Скорочення лінії оборони – це серйозне рішення. Це дає змогу уникнути оточення. Водночас, треба подумати, як не дати використовувати цей аеродром російській авіації», – зазначає експерт.
За різними підрахунками, Росія ввела на Донбас від однієї до кількох тисяч вояків регулярних військ, не рахуючи найманців та місцевих сепаратистів, які проходили військову підготовку в Росії.
Між тим, «Росія може ввести в Україну ще більше військ та готова застосувати проти України навіть тактичну ядерну зброю», – заявив міністр оборони України Валерій Гелетей. За його словами, «гібридну війну» Кремль програв, оскільки українські вояки «впевнено тіснили банди російських найманців, знищували диверсантів та спецпризначенців».
«Саме тому Кремль змушений був перейти до повномасштабного вторгнення своїх регулярних військ на територію Донбасу, – наголошує Гелетей.
«Сьогодні ми вже маємо справу з дивізіями та полками. Завтра це можуть бути корпуси», – написав міністр у Facebook.
«В наш дім прийшла велика війна, яку Європа не бачила з часів Другої світової. На жаль, в такій війні втрати вже будуть обчислюватись не сотнями, а тисячами, навіть десятками тисяч. По неофіційних каналах російська сторона вже кілька разів погрожувала, що у випадку продовження опору, вони готові застосувати проти нас тактичну ядерну зброю», – зазначив Гелетей.
За його розрахунками, якби не російське підкріплення сепаратистам, з ними би впоралися до початку жовтня. За словами міністра, для того, щоб вистояти, Україні необхідна повна консолідація всіх наявних сил. Він звітує, що після оточення українських сил під Іловайськом було звільнено шість військових високопосадовців, на місце яких призначили молодих керівників підрозділів, які добре показали себе в АТО.
Із оточення українські добровольці виривалися «всупереч військовій логіці»
Тим часом чимало українських вояків потрапили в полон чи загинули біля оточеного російською армією та бойовиками міста Іловайськ, однак частині – вдалося вирватися з «котла». Нині активісти створили та оновлюють інтернет-ресурси, на яких перераховані ті, хто загинув, потрапив у полон або повернувся до своїх.
Один із вояків батальйону «Донбас», на прізвисько Вусань, розповів журналістам про те, як він з групою бійців вирвався з оточення, «всупереч логіці та військовим правилам»: «Надвечір росіяни обійшли нас ззаду. Прийшов їхній представник і сказав, що ми оточені (великою мірою так і було), і запропонував здатися. Я, хлопець на прізвисько Брест і ще півтора десятки розвідників, ну і командир підрозділу відмовилися. Ми відійшли до балочки, зачаїлися, і смерком пішли до своїх. Ішли всупереч логіці, всупереч військовим правилам. Кукурудзою, яка шелестіла, спаленими полями дісталися до своїх. Іншим не так пощастило».
Керівники добровольчих батальйонів, які були поранені в боях за Іловайськ та брали участь у звільненні низки міст на Донбасі, 1 вересня зустрілися з українським прем’єром Арсенієм Яценюком та отримали від нього державні нагороди. Зокрема командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко був удостоєний ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня за мужність і бойові заслуги під час звільнення міст Артемівськ, Попасна та Лисичанськ.
«Донбасу» та іншим військовим батальйонам, що вирвалися з іловайського котла, надають танки та інше важке озброєння, якого їм бракувало в останніх боях. Ці добровольчі підрозділи доукомплектують, і після того вони зможуть повернутися на Донбас.
