Сьогодні на площі Пам’яті, що в Самборі Львівської області, громадськість міста попрощалася із загиблим у зоні АТО на Донбасі командиром інженерно-саперного батальйону Вадимом Миколайовичем Суским – разом з екіпажем бійців підірвався на міні, в результаті чого він та ще п’ятеро солдатів загинули, а ще четверо були поранені.
Тіло підполковника після страшного вибуху міни опізнали. Тому його й першим привезли для прощання і поховання.
На просторій площі, де вже стоять пам’ятники Провіднику ОУН Степану Бандері, сотнику УПА Степану Стебельському («Хріну»), героям Небесної сотні та на їх честь закладена калинова алея, попрощатися із захисником цілісності та Незалежності України, за що віддав життя Вадим Суский, прийшли його бойові побратими, тисячі жителів міста, учні та студенти навчальних закладів. Труну з тілом зустрічали, стоячи на колінах, а краями тротуарів горіли лампадки.
Біля пам’ятника Провіднику ОУН Степану Бандері священики усіх церков міста відслужили панахиду. Вони, а також міський голова Тарас Копиляк, громадсько-політичні діячі наголошували, що надто дорого доводиться платити Україні за волю та свою незалежність. А скільки ще життів доведеться покласти на вівтар, щоб нам, браття, усміхнулася доля – невідомо. Але агресор буде поборений, бо є сини, які за свободу готові положити душу й тіло.
З площі Пам’яті під мелодію пісні «Плине кача…», вигуки «Герої не вмирають!» бойові побратими труну з тілом підполковника, прикритого синьо-жовтим прапором, вулицями Самбора на плечах несли до військової частини саперів для прощання. А звідси – до зали органної та камерної музики, де відбулася громадська панахида.
Сьогодні ж в другій половині дня героя АТО підполковника Вадима Суского повезуть на Хмельниччину в рідне йому місто Славуту, де й поховають. У загиблого залмшмлися дружина та двоє дітей – дванадцятирічний син і десятирічна дочка.
