"Тільки районна рада, на території якого гагаузька мова стала регіональною, має право звернутися гагаузькою мовою, наприклад, в Кабінет Міністрів України. Але не громадянин і тим більше не депутат Москаль, який швидше за все і не проживає на території цього району".
Також правозахисник прокоментував інформацію про те, що у Львові частка російськомовного населення за останнім переписом становить вище 10%, а також пояснив, що російськомовні мешканці Львова можуть робити в зв'язку з прийняттям мовного закону: "Все дуже просто, російськомовні львів'яни мають повне право звертатися до органи місцевого самоврядування Львова російською мовою і вимагати відповіді російською мовою, вони мають право отримувати бланки, квитанції та інші документи російською мовою. Вони мають право створювати російськомовні класи в школах, групи в дитячих садках, користуватися російською мовою у сфері освіти. Якщо це право буде порушуватися з боку Львівської міської ради або ж інших органів державної влади на території міста Львова, ці громадяни мають право невідкладно оскаржити дане рішення в адміністративному суді. І я впевнений, що оскільки норма закону чітка, пряма і однозначна, вона не вимагає яких -яких рішень місцевих рад або місцевих органів влади, ці громадяни виграють судові процеси і мають право вимагати моральної, матеріальної компенсації за неправомірні дії органів місцевої влади.
Разом з тим хочу звернути увагу, це стосується всіх регіональних мов на всій території України. Будь-який громадянин України має право на використання своєї мови як регіональної на території адміністративно-територіальної одиниці, якщо чисельність носіїв одного з 18 регіональних мов або мов меншин в ній перевищує 10%. Для посилення своїх позицій можна також отримати довідку з місцевого управління статистики про те, що за даними перепису населення 2001 року та чи інша мова подолав поріг в 10% носіїв на даній території ", - заявив Руслан Бортнік.
- 2 перегляди
