Родичі покійного Ігоря звинувачують у його смерті медиків. Вони запевняють, що ті недбало поставилися до пацієнта.
- Коли з Ігорем трапилася біда і швидка привезла його в Добромильський лікарню, нас прийняв черговий лікар Варава і направив на УЗД, - згадує події тих трагічних днів Ольга Токай. - Апарат ніяк не могли включити, його раз у раз вибивало, а коли нарешті зробили УЗД, сказали, що в Ігоря розрив селезінки. Черговий лікар не повірив і зробив повторний знімок, після якого вирішив, що це розрив сечового міхура. А це був розрив нирки.
Санавіацію, за словами Ольги Токай зі Львова чекали 4,5 години. Весь цей час її чоловік стікав кров'ю.
- Мене виганяли з палати, не давали чоловіка роздягнути, допомогти і т.д. Виконуючий обов'язки головлікаря вів себе по-хамськи. Більше того, він був напідпитку і весь час курив.
Ніяких додаткових досліджень не зробили і львівські ескулапи, а відразу забрали Ігоря на операцію.
Лікар, який оперував, сказав, що друга нирка у чоловіка абсолютно здорова і нормально функціонує. Потім була друга операція, а через кілька годин Ігор помер.
- Старосамбірський лікарі мені сказали, що у нього не витримало серце, - говорить вдова. - Адже з однією ниркою живе маса людей. Чому ж не вижив мій Ігор?
Родичам Ігоря Токаю досі не віддають історію хвороби. І Оля знає чому: - Я сама чула під дверима лікарського кабінету розмова: "Дівчата, давайте скоро переписувати історію хвороби. Навіщо ми тільки його тут тримали і з цим зв'язувалися? Краще б його до Львова відправили". У цій лікарні ніхто й не думав, як врятувати мого чоловіка, а тільки про те, як би швидше приховати свою халатність.
За словами львівського правозахисника Олега Мицика, історія хвороби не є документом суворої звітності. Його можна протягом доби або двох, до того моменту, поки кинуться представники закону, переписати. А тому лікарі, знаючи історію розтину, історію хвороби переписують. Це, за словами Олега Мицика, закрита система.
Міліція чомусь досі цією історією так і не зацікавилася.
- 9 переглядів
