Український поет і прозаїк, що також засвідчив себе у публіцистиці, перекладами, дослідженнях української мови. Богдан-Ігор Антонич захоплювався музикою і живописом, оволодів грою на скрипці і міряв стати композитором. У спадку молодого лемківського поета – кілька поетичних збірок, літературна хроніка журналу «Дажбог», новела «Три мандоліни» і лібрето до опери «Довбуш».
Син греко-католицького священика,що спершу здобув домашню освіту, а згодом навчався у сяноцькій гімназії гуманітарного типу ім. Королеви Софії. У віці 19 років приступив до навчання на філософському факультеті Львівського університету ім. Яна Казимира. Саме зі Львовом пов'язаний найбільш яскравий період короткого життя Богдана-Ігоря Антонича. Саме тут він провадив свою творчу і редакторську діяльність. Тут розпочався і завершився його короткий, проте щедрий на здобутки творчий шлях.
Впродовж студентських в університеті (тепер – ЛНУ ім. І. Франка) ретельно вивчав нюанси української мови, досліджував її особливості. Увіходив до гуртка україністів Товариства прихильників освіти. Тихий і сором’язливий юнак виявився дуже принциповим у професійній діяльності. Під його пером з’являлись не лише ліричні твори, забарвлені лемківським фольклором, а й сатиричні й пародійні тексти.
Перша поетична публікація Б.-І. Антонича з’явилась у 1931 році у «Вогнях» - пластовому журналі. Наступні – у різних періодичних виданнях. Митець співпрацював із журналами «Дажбог» і «Карби», де також виконував роботу редактора.
Про себе говорив «я - закоханий поганин завжди, співець весняного похмілля».
У віці 28 років поет занедужав через апендицит, тривалий час гарячки і наступне запалення легень надміру втомили його серце. 1937 року Богдан-Ігор Антонич помер, його поховали на четвертому полі Янівського цвинтара у Львові.
Містико-лірична творчість Богдана-Ігора Антонича тривалий час залишалась забутою. Після приєднання західної України до СРСР аполітичні тексти поета виявились неактуальними в світлі державної пропаганди. У середині ХХ ст. ними зацікавилась діаспора, а відтак інтерес до співця космічної лірики української природи з’явився й на Батьківщині. Сьогодні ознайомитись із творчістю Б.-І. Антонича можна за збірками "Привітання життя", "Зелена Євангеліє", "Велика гармонія", "Три перстені" та ін.
- 26 переглядів