Для усіх жителів Львова звичною є картина, побачити вранці біля свого будинку двірника, який прибирає вулицю. Багато людей ставляться до цієї професії з насмішками, дехто навіть з відразою, вважаючи її брудною, низькооплачуваною. Для багатьох людей двірники – або пенсіонери або алкоголіки. Батьки лякають своїх дітей тим, що якщо не вчитимуться – підуть у двірники, пише ulvovi.info.
Трішки історії професії
Назва професії походить від слова “двір”. Тобто двірник – людина, яка відповідає за чистоту та порядок у дворі. Наприклад у царській Росії двірники не лише слідкували за порядком та чистотою, а й затримували нищих, злочинців. Навіть у Радянському Союзі тривалий час двірники слідкували за правопорядком, маючи можливість викликати правоохоронців за допомогою свистка. У Китаї з 1987 р. щороку, 26 жовтня, відзначають день двірника. Памятники двірникам можна побачити у Білорусі та Росії.
Двірники у Львові працювали ще за часів Австро-Угорщини та Польщі, слідкуючи за чистотою на вулицях та у подвір'ях будинків. В СРСР, як і сьогодні, професія двірника булла низькооплачуваною, без кар'єрних перспектив. Та варто зазначити, що в радянські часи двірниками могли працювати навіть науковці, літератори, які потрапили в опалу до компартії, й отримавши “вовчий білет”, не могли працевлаштуватись. Двірниками ставали також колишні ув'язнені. незважаючи на низьку зарплату, низьку популярність та малу зарплату, двірники отримували великий бонус – службову квартиру. Хоча, аби отримати житло, доводилось пропрацювати не один рік.
Відсутність службового житла, мінімальна зарплата та конкурси
Після проголошення незалежності становище двірників не сильно змінилося, однак сьогодні представникам цієї професії марно розраховувати на службове житло. За словами керівників комунальних служб, ОСББ та управляючих компаній, місто постійно страждає від браку двірників, зважаючи на низьку зарплату останніх, важкі умови праці. Двірниками, як правило, стають пенсіонери, особи які втратили житло, колишні ув'язнені.
Робочий день двірника розпочинається, в середньому о шостій годині ранку. У літній час двірники підмітають тротуари та проїзні частини, прибирають та поливають зелені насадження та газони, прибирають дитячі майданчики та територію біля сміттєвих контейнерів. Восени справжнім “головним болем” двірників стає листя. Якщо раніше двірники могли його спалювати, то тепер вимушені збирати у пакети. Та по справжньому “гарячою порою” для двірників є сніжна зима, коли у снігопади та морози доводиться прибирати сніг, рубати лід, посипати пішохідні доріжки піском та сумішшю.
З приходом відлиги двірникам доводиться розгрібати гори снігу, аби сніг швидше танув. Багато двірників стверджують, що під час снігопадів можуть працювати з 19:00 і до 01:00, або ж з 02:00 до 08:00
До робочого екіпірування двірників входять спецодяг (комбінезон, напівкомбінезон, куртка, накидка, рукавиці), інструменти (мітли, щітки, лопата, граблі, лом, совок), відра, тачки та візки. Двірник що працює офіційно, користується соціальним пакетом як і інші працівники (лікарняні, відпустки), може отримувати премії. Більшість двірників отримують мінімальну зарплату – 6000 гривень. Вихідні дні для працівників цієї професії – суббота (не у всіх) та неділя, державні свята.
Існує суттєва різниця між двірниками ОСББ, приватних будинків та комунальних організацій. Двірники, що працюють в ОСББ та приватних будинках можуть розраховувати на більшу зарплату (7-8 тис. гривень), кращий ренамент, однак багато з них працює неофіційно, тож мова не йде про соцпакет та стаж. Однак багато двірників ОСББ не прибирають під'їзд, як це роблять їх колеги з ЖЕКів чи управлінських компаній. Щоправда у частини ОСББ новобудов за двірниками закріплені величезні території і субота теж робочий день. Двірники можуть самі планувати свій робочий день. Головне – щоб було чисто й не було скарг мешканців. Робота двірника складна – в дощ і сніг, у спеку та морози, за будь-якої погоди на вулиці, поблизу сміття. Та ще деякі дозволяють нахамити в адрес двірників. Деяким двірникам, які живуть за межами Львова, доводиться прокидатись о 05:00, аби потрапити на роботу. Частина двірників працюють на цій роботі не один десяток років. Двірників збирають й на толоки, коли їм доводиться прибирати парки, сквери, майданчики, фарбувати будинки, прибирати горища та підвали.
Львівські двірники на толоці
Щоб хоч аби трішки віддячити двірникам за їх нелегку роботу, влада міста влаштовує конкурси на кращого двірника як районів так і міста, з призами. Перший такий конкурс був проведений 2018 р. і його виграв двірник ЛКП “Південне” (Франківський район) Мирослав Новоставський.
Кращий двірник Львова 2018 р., Мирослав Новоставський
Пан Мирослав у якості призу, отримав тур по Європі (Краків, Прага, Відень та інші міста). Пан Мирослав зміг обійти 117 конкурентів. Пан Мирослав встиг попрацювати й вантажником, на Львівському автобусному заводі його фото висіло на дошці пошани. На завод Мирослав добирався туди й назад пішки, оскільки увесь час звик бути у русі. Пан Мирослав в молодості займався бігом, стрільбою з лука, добре грав на скрипці. У 2019 р. кращим двірником Львова став працівник ЛКП “Балатон-409” (Шевченківський район) Володимир Катинський.
Двірники Львова мріють про зміни. Насамперед – зарплата. Адже у європейських країнах мінімальна зарплата стартує від 800 євро (понад 25 тис. гривень), а у Німеччині, середня зарплата двірника становить 2200 євро (понад 70 тис. гривень). Також двірники бажають, аби мешканці менше смітили, дотримувались чистоти та були ввічливими. Слід пам'ятати, що будь-яка професія є важливою та корисною.
- 185 переглядів
