Кожна людина мріє про комфорт, стабільність, власне майбутнє. Фінансові цілі людини подібні до невеличкого фінансового будинку, який складається із фундаменту, кількох поверхів, надійного даху і активного диму. Фундаментом фінансового будинку людини є постійний дохід, створення залишку, заощадження, резервний фонд. Основними цілями цього фінансового будинку людини є: придбання власного житла, авто, відпочинку, забезпечення майбутнього дітей та ін. Надійний дах цього фінансового будинку – це шляхи реалізації своїх фінансових цілей – програми прибуткові (депозити, акції, фонди). Ненадійним у фінансовому будинку служить димар і дим – програми збиткові (депозити, позики), пише ulvovi.info.
Низька заробітна платня, високі кредитні ставки, інфляція. Здається, що ситуація зайшла в глухий кут: непогашені борги, непогашені кредити, депресивний стан і вічне питання: «Де знайти гроші? − «Ще один кредит! Знову боргова яма!» Такі думки точать українців ледь не щодня. Низькі доходи, натомість високі витрати (ремонт, відпочинок, непогашений кредит).
Фінансово спроможні групи львів’ян
Відповідно до контролю особистих витрат і доходів, львів’ян можна поділити на три групи. Перша група – це львів’яни, які живуть у постійних боргах (тобто живуть у постійний мінус – фінансово залежні, неграмотні люди); друга група – це львів’яни, які живуть від зарплати до зарплати (фінансово стабільні або фінансово обізнані і виходять у постійний нуль); третя група – це львів’яни, які намагаються раціонально використовувати свої доходи і заощаджувати (фінансово грамотні, тобто живуть у плюс).
«Важко при невеликій зарплатні щось заощадити!», – так скаже вам будь-який пересічний львів’янин. І це правда. Та не зовсім. Якщо проаналізувати місячні витрати і потреби кожної людини завжди можна знайти лишні: цигарки, 20-ту сумочку, 10-те нове плаття чи туфлі у гардеробі. Ці витрати львів’нин не помічає, адже не аналізує свій сімейний бюджет і не контролює свої витрати, які також можна поділити на кілька груп: витрати необхідні (їжа, житло, комунальні послуги); витрати другорядні (безпека, одяг, інтернет); витрати випадкові (подарунки, зустрічі, кафе).
Вміння планувати та економити: практичні навики для львів’ян
Якщо врахувати і передбачити кошти на першорядні потреби завжди можна зекономити і заощадити. А тепер починається найважче – виробити у собі звичку відкладати (навіть мізерну суму в місяць) і це для планування сімейного або власного бюджету буде великим плюсом. Для нас, українців, особливо львів’ян, економити, мабуть, найважче, тому що у нас закладена підсвідомістю і ментальними особливостями щедрість, яка інколи переходить у марнотратство. Як правило, у кожної сім’ї за місяць нараховується від 10% до 15% витрат недоцільних, тому фінансовий залишок відсутній.
Для того, щоб бюджет був збалансованим завжди потрібно уникати другорядних витрат. Забезпечення доходу (навіть невеличкого) – це фундамент власного фінансового будинку і шлях до фінансової незалежності. Коли місячний залишок (залишок = дохід – витрати) стає більшим, постає потреба у захисті доходу (власного залишку). Звичайно, велика недовіра людей до банківської системи та й, власне, ментальні особливості створила стереотип «грошей в панчосі», «грошей під матрацом», «грошей вдома» як прототип фінансової безпеки. Такий погляд має багато недоліків: гроші вдома можуть вкрасти; гроші не працюють на людину; гроші знецінюються. Який же вихід із ситуації: з одного боку – недовіра до банківських афер і високі кредитні ставки; з іншого – високий рівень інфляції і постійна фінансова небезпека, адже поряд із фінансовим резервом, другою ланкою у побудові фінансового будинку є потреба власного житла, потім власне авто, відпочинок і забезпечення майбутнього дітей? Який вихід з цієї ситуації?
Варіанти вирішення фінансових проблем
Існують два варіанти вирішення цієї фінансової проблеми: позики чи новий кредит (система збиткова) та невеликі депозитні накопичувальні програми. Перший варіант можна назвати збитковим: високі відсотки у погашені боргу. Львів’янин може не розрахувати своїх можливостей, втратити роботу, працездатність і впасти у депресію, коли кредитори дзвонитимуть вночі і вимагатимуть повернення боргів або ж втратити будь-яку заставу: будинок, авто та ін. Цей варіант, який має велику популярність серед нашого населення, підтриманий багатьма корумпованими структурами і державою, щоб тримати людей в постійних боргах для дешевої робочої сили, а, відповідно, і низької заробітної платні. Постійні стреси і переживання за непогашені борги небезпечні для здоров’я і власної фінансової безпеки.
Другий варіант широко розповсюджений у Європі як депозитні накопичувальні програми, коли людина протягом певного періоду відкладає і забезпечує власними силами своє фінансове майбутнє. Думка про те, що у країнах Європи висока державна пенсія чи соціальні виплати хибна: на європейський рівень життя − це рівень не середній, а низький. А багато європейців виходять на пенсію забезпеченими людьми. Чи не нонсенс? Насправді, пересічні європейці навіть зі скромною зарплатнею, ціле життя працюють і заощаджують заради гідного життя на пенсії: поступово, невеликими кроками, забезпечують власну фінансову незалежність. У вишах і школах Європи давно викладають курси фінансової грамотності і вчать заощаджувати. Цей варіант не збитковий, а прибутковий.
Фінансовий будинок: практичні поради для львів’ян
У побудові власного фінансового будинку потрібні невеликі депозитні заощадження протягом якогось невеликого періоду, створення особистих фондів на купівлю житла, авто, відпочинку чи оформлення накопичувального страхування для навчання дітей у виші. Крім депозитів, для власного фінансового майбутнього існують інвестиційні фонди та акції – ще одна ланка у побудові власного фінансового будинку. На жаль, ринок інвестицій в Україні ще не розвинений. Тому найкраще створити окремі депозитні вклади і довгострокові накопичення. І знову виникатиме недовіра до банківської та страхової системи. Тому доводиться працювати з різними іноземними фірмами, які працюють на ринку давно, мають бездоганну репутацію, територіальне поширення і мільйони задоволених клієнтів.
Чому ж про депозитну накопичувальну програму як і про накопичувальне страхування, які так поширені в Європі нічого не відомо, натомість люди беруть кредити і не можуть погасити борги? В Україні є закони про накопичувальну пенсійну систему, і поки що вони не популярні та не працюють. На жаль, у львів’ян фінансова грамотність на низькому рівні, відсутні навики заощадження і будь-яка поінформованість про стабільні фінансові установи, зате корумпованість, аферизм наших банківських працівників і постійні скандали відштовхують львів’ян для створення свого надійного фінансового будинку, фінансової стабільності, а, отже, і фінансової незалежності.
- 102 перегляди
