Школа – важливий етап у житті кожного з нас. Там ми отримуємо важливі знання, які далі поповнюємо, знаходимо друзів, можливо перше кохання. Однак для декого школа стає справжньою катівнею, а канікули – святом. Детальніше про проблему розповість ulvovi.info.
Поламане життя, психічні травми.
Багато відомих акторів та співаків, зірок спорту зізнаються, що у дитинстві зазнавали знущань від однолітків. Ті, хто зміг пережити ці знущання, стають більш загартованішими, з міцним характером та волею до перемоги. Однак частину дітей такі цькування ламають назавжди й буквально “відправляють у нокаут”.
В сучасному побуті, на превеликий жаль, досить поширеним став термін “булінг”, що буквально означає цькування, переслідування одного члена певного колективу іншим або іншими. Найчастіше булінг відбувається у школі, оскільки підлітки жорстокі, не мають сформовану психіку дорослих, тому часто не контролюють свої дії.
Які ж причини булінгу? Їх багато. Як правило, таким способом учні прагнуть самоствердитись, стати лідерами, отримати смак влади та сили над іншими. Об'єктами атак стають учні-відмінники (або навпаки – двієчники), особи з малозабезпечених родин, діти з фізичними вадами, представники інших націй, фізично слабкі діти, улюбленці вчителів та інші. Жертви булінгу можуть зазнавати як психічних (відчуження, погрози, насмішки, плітки) так і фізичних (побої, поштовхи, псування майна) атак. Для жертви булінгу школа стає справжнім пеклом. У багатьох випадках жертви не можуть поскаржитись батькам бо ті їх або не зрозуміють, або прийдуть до школи й дитину вважатимуть тюхтієм.
Особливо болісними є приниження, коли наприклад одноклассники учня принижують його на шкільному коридорі (забруднення одягу, псування майна, плювання) і за цим спостерігають дівчата, учнів старших і молодших класів. Булінг буквально вбиває в особі її “я”, може призвести або до психічних розладів у жертви, до самогубства, або ж навпаки, перетворить скривдженого у майбутньому на кровожерливого монстра, маніяка. Не секрет, що багато серійних вбивць саме у школі були жертвами булінгу.
Типова картина булінгу у школі
Булінг існував у школах ще у радянські часи, у 1990-ті. однак переважна більшість фактів або приховувалась, або замовчувалась. Сьогодні, коли у кожного школяра є мобільний телефон, факти булінгу часто спливають завдяки Інтернету. У 2018 р. громадськість Львівщини дізналась про кілька моторошних фактів булінгу у школах. Батько одного з учнів стверджував, що його сина цькувала вчителька, яка відмовлялась брати дитину на екскурсію з іншими учнями, тому що хлопець може блювати.
Такі заяви педагог робила перед усім класом, привселюдно. У м.Стрий вчителька відсадила ученицю окремо від інших дітей, оскільки дитина не купила зошити у педагога. Моторошний випадок трапився у ліцеї Пулюя (СШ №83). Учні 4-го та 5-го класу обманом заманили ученицю 2-го класу на шкільні сходи, де змушували дівчинку показувати свої геніталії, а потім демонстрували свої.
Багато жертв булінгу до кінця життя живуть із своєю травмою. Одна з таких жертв – Денис, який навчався в одній із львівських шкіл у буремні 1990-ті. Чоловік походив з малозабезпеченої родини, ріс без батька (той був наркоманом), з фізичними вадами (рахітизм, порушення легеневої функції). Школа, за словами чоловіка, стала для нього справжньою катівнею. Денис добре навчався, був зовсім неконфліктним, улюбленцем вчителів. Денис не зміг знайти спільної мови з іншим учнем класу, Ігорем, який був справжнім здорованем, із забезпеченої родини.
Ігор з кількома хлопцями постійно лупцювали Дениса, принижували (розписували куртку, викидали рюкзак у смітник, зачиняли у жіночому туалеті). Тривалий час хлопець не скаржився матері, а коли розповів то та ще облаяла його, стверджуючи, що той все вигадав і треба вчитись постояти за себе. Денис жив у такому районі, де не було секцій східних єдиноборств, та й його похід до секції шотокан карате завершився невдало – тренер запросив довідку від лікаря, а останній сказав, що зважаючи на тіло будову Дениса, той не може займатися таким видом спорту.
Класна керівничка, за словами Дениса, не зважала на те, що відбувалось з хлопцем, оскільки дбала насамперед за своє особисте життя та лише збирала плітки. Хлопець хотів навіть фізично розправитись зі своїм кривдником, однак зупиняло його те, що потрапить до колонії. Справжнім святом для Дениса були шкільні канікули, карантин та новорічні свята. Денис закінчив школу, навіть зміг здобути вищу освіту, однак психічні травми, залишені боулінгом, так і залишились з ним. Чоловік неодружений, веде усамітнений спосіб життя, та надає перевагу дистанційній роботі, хоче стати монахом.
Жертвами булінгу стають як хлопчики, так і дівчата
Як цьому протидіяти?
Головне – не мовчати, привернути увагу. Факти булінгу мають бути виявлені та засуджені. Ефективною р має бути робота шкільних психологів. Класні керівники та інші педагоги повинні проводити серед учнів виховну роботу, не займатись дискримінацією дітей за успішністю чи майновим станом. Батькам слід прислухатись до своїх дітей, дбати про належний фізичний стан останніх, відкинути будь-яку тиранію або надмірну опіку.
Якщо дитина фізично слабка та невпевнена у собі, варто замислитись над тим, чи віддати дитину до секції бойових мистецтв, де сформується її характер, де вона навчиться самозахисту. Чинне законодавство України встановлює адмінвідповідальність за булінг. Покарання за такі дії – від 850 до 1700 гривень, або навіть громадські роботи. Активно розповсюджується проект “Булінг STOPS Тут”, в якому приймають участь багато шкіл.
- 44 перегляди