У суботу, 6 вересня, в Яворові Львівської області люди по-особливому вітали військового 24-ї окремої механізованої Залізної бригади імені Данила Галицького Романа Гдулю, який повернувся додому лише на декілька днів – в офіційну відпустку із зони АТО, де воює на передовій з перших днів цієї страшної війни.
Яворівчани прийшли до церкви Успення Святої Богородиці, де мужній молодий «залізняк» брав шлюб із прекрасною Анною, яка оберігає його своїм коханням та щирими молитвами.
Якщо в Яворові ще не так давно весілля було звичним явищем, перехожі на вулицях зупинялися лише з цікавості, до прикладу – подивитися на сукню нареченої, то зараз і дорослі, й діти скандували нареченому: «Герой!».
Особливою була й церемонія шлюбу, бо дружби й дружки, гості прийшли у вишиванках, з синьо-жовтими квітами.
У коментарі власкорові IA ZIK ветеран Залізної дивізії, депутат Яворівської міської ради Іван Вербенць розповів, що наречений Роман виріс у нього на очах.
«До війни це був життєрадісний юнак, а повернувся з фронту – дорослий чоловік, хоча Романові 30 січня виповнилося лише 24 роки. Його мама працює санітаркою в медичній установі, батько – комунальник. Скільки сліз виплакали ці світлі люди, починаючи з березня, – словами не передати. Як довідалися батьки, що БТР, де їхній син був механіком-водієм, згорів, а Романові дивом вдалося врятуватися, – вся родина стояла на колінах і дякувала Господу за те, що хлопець залишився живим», – згадує колишній «залізняк».
За його словами, Роман Гдуля був би зараз не таким сумним, якби обидва його командири-офіцери прийшли привітати: загинули і комбат Ляшенко, і ротний Боднаренко у нього на очах.
Коли молодята виходили з церкви, поважного віку жінки просили у Всевишнього миру в Україні, аби нашим воякам, нашим дорогим захисникам було «гірко» лише на весіллі.
