За останні півроку, за неофіційними даними, Львівщина прийняла до 20 тисяч переселенців із Криму та сходу країни. Із низ 10% - чоловіки, серед яких шістсот осіб призовного віку і підлягають мобілізації.
«За даними нашої бази, маємо понад 2400 чоловіків із Донбасу і Криму. Серед цієї кількості понад 800 осіб мають проблеми зі здоровʼям, мають встановлені групи інвалідності», - повідомила заступник начальника головного управління соцзахисту Львівської ОДА Оксана Яковець.
А от шістсот осіб мали б отримати повістки у військкомат. За словами Романа Поронюка, якщо переселенець став на облік, відоме місце його проживання, то його можуть викликати до військкомату.
«З особистих бесід знаємо, хто є переселенцем. Тож, якщо такий чоловік став на облік, ми знаємо, яка у нього військова спеціальність, і за потреби викликаємо такого», - каже Роман Поронюк.
Чоловіки ж, з якими вдалося поспілкуватися «Погляду на тиждень», кажуть, що готові виконувати обовʼязок перед державою.
«Я морально готовий до цього, тож коли прийде повістка, піду служити», - заявив Кирило Дудка, який приїхав до Львова зі Словʼянська.
Готові служити країні і переселенці в інших областях Західної України. Анатолій Цикілов із Донецька, який переїхав у Чернівці ще в червні минулого року, наразі не зміг потрапити до лав ЗСУ - у нього шестеро дітей. Тож зараз чоловік активно займається волонтерською діяльністю, збирає допомогу і посилає на передову.
Загалом у Чернівецькій області переселенців з Донецької області близько двох тисяч. Щоправда, жодному із них повістка із військкомату ще не приходила.
«Можливо, нас вважають неблагонадійними, - коментує переселенець із Донецька Станіслав Федорчук. – Але це не правда, що ми не хочемо захищати свою батьківщину. Серед моїх знайомих є, наприклад, два кандидати наук, які вже півроку перебувають на передовій».
Зараз переселенці здебільшого записуються у добровольчі батальйони. Для прикладу, Віталій Величко, який півроку пробув під донецьким аеропортом, розповів, що поруч із ним зброю тримали у руках чимало вояків зі сходу.
«З Донецька були, з Луганська, з Маріуполя - всі на нашій стороні, - каже «кіборг». – Різні історії розповідали. От один чоловік із Донецька пішов воювати за Україну, хоча його батьки на іншій стороні. «У мене жінка з Тернополя, от я й пішов в добровольчий батальйон. З батьком-матір’ю зв'язок втратив, але я - за Україну і йду проти них», - говорив. І там багато таких».
Психотерапевти певні, не варто вірити узагальненням про переселенців. Все залежить від особистості людини, а не від її місця народження і проживання, адже чимало мешканців заходу також переховуються від мобілізації.
«Якщо «східняки» вже взяли зброю, то чітко розуміють, що навпроти серед ворогів може бути їхній сусід, знайомий. Але водночас вони мають і чітке розуміння, чому воюють. Вони розуміють, що Україна - їхня батьківщина», - прокоментувала психолог Оксана Стефанів.
