Кожного року,14 лютого, мальовниче містечко на Львівщині стає центром паломництва усіх закоханих і не лише їх. І в цьому немає нічого дивного, адже тут, у самбірській церкві Різдва Пресвятої Богородиці уже два з половиною століття зберігаються мощі святого Валентина, передає аидання "Tenews.org".
Як інформує "ulvovi.info", останки святого було викопано на римському кладовищі Святої Прісцили і 1759 року папською грамотою передано до самбірського храму. Де Рим, де Самбір – логічно було б поцікавитися. Насправді все просто. Святий Валентин ще у давніші часи був визначений Ватиканом як покровитель Перемишльсько-Самбірської єпархії, тож рішення аби частина його мощів перебувала на «підопічних» святому теренах було цілком виправдане. Очевидно, постарався і самбірський клір, бо отримати мощі святого неабияка честь для церкви.
Так, за легендою, найголовніша ікона церкви Різдва Богородиці — чудотворна ікона Самбірської Богоматері, була свого часу написана не ким іншим, як самим євангелістом Лукою.
У 1928 році ікону Самбірської Богоматері було короновано. Додамо, що Ватикан доволі щедро роздаровував останки Валентина і сьогодні їх можна вшанувати у багатьох європейських храмах, зокрема у Римі, Відні, Дубліні, Глазго, Бірмінгемі, Любліні і навіть у Мукачевому.
Мощі «пережили» різноманітні непевні часи історії і залишилися неушкодженими у скляному саркофазі, в якому їх майже 250 років тому привезли з Риму. Це при тому, що папські грамоти, які супроводжували дар із Риму були знищені або вкрадені. Однак, на щастя, автентичність мощів можна підтвердити ватиканськими документами. У радянські часи про наявність у самбірському храмі святих останків із зрозумілої обережності зайвий раз не згадували. Але зараз двічі на рік – 14 лютого та на Стрітення (15 лютого) – мощі урочисто обносять навколо церкви і виставляють для поклоніння. Зрештою, прикластися до них можна і в інші дні, але це вже буде зовсім не так символічно
Сьогодні до святого Валентина їдуть закохані та дівчата, що шукають собі пару. Насправді ж історії про таємні вінчання, які здійснював святий, не підтверджують навіть реалістично налаштовані духівники. Це швидше красива легенда, яка народилася через співпадіння. Проповідника християнства Валентина обезголовили 14 лютого 269 року в день, коли у Римі відбувалися торжества на честь покровительки закоханих Юнони. За тогочасною традицією, молоді люди зізнавалися у коханні за допомогою записок, що власне й могло стати прототипом нинішніх «валентинок».
- 5 просмотров
