З початку повномасштабної війни тема коронавірусу, політичних баталій та комунальних боргів зникли з медійного простору. У різних ЗМІ у 2021 р. можна було знайти інформацію, що борги за комірне перевищували 70 млрд. гривень. Більше на сайті ulvovi.info.
Тарифи постійно зростали
Експерти у галузі економіки та житлово-комунального господарства стверджують, що заборгованість українців за ЖКП почала зростати після того, як у рази зросли тарифи за електроенергію, газ, воду, вивіз сміття та інше. До 2013 р. Україна отримувала знижки на енергоносії від Росії, в обмін на політичну лояльність та велику кількість поступок. Після початку боїв на Донбасі, керівництво України почало закуповувати газ у країн Євросоюзу й у таким чином блакитне паливо для населення сильно зросло у вартості.
Якщо вірити офіційній статистиці, то упродовж 2013-2017 рр. можна було спостерігати відсутність зростання боргів населення Львова за комірне. Так у 2015 р. заборгованість мешканців міста становила понад 40 млн. гривень. У 2016 р. місцева влада рапортувала про те, що населення міста почала сплачувати борг за послуги, й сума зменшилась аж до 27 млн. гривень.
Станом на серпень 2021 р., заборгованість населення Львівщини (не плутати зі Львовом) за житлово-комунальні послуги перевищувала 2,6 млрд. гривень. Найбільше – за газ – понад 1,7 млрд. грн. У січні 2022 р. ця цифра зросла до 3 млрд.
А що далі?
Представники Львівгазу, Львівобленерго та інших установ вживали різноманітні заходи, дозволені законодавством, аби боржники повернули кошти за отримані послуги. На злісних боржників подавали до суду, погрожували накласти вето на житло, а то й взагалі позбавити квадратних метрів. Списки боржників вивішували для публічного осуду.
У лютому 2022 р. з’явилась інформація про те, що представники виконавчої служби спільно з працівниками поліції будуть проводити рейди та вилучатимуть транспортні засоби осіб, які мають борги за аліменти та житлово-комунальні послуги.
Різноманітні політики та критики влади у перегонах за електоратом закликали населення не платити за комірне, посилаючись на те, що завищені тарифи – це змова влади та монополістів, прояв корупції. Однак такі заклики звучать утопічними, адже несплата за комунальні послуги призведе до банкрутства компаній, що поведе за собою катастрофічні наслідки.
З запровадженням воєнного стану, влада пішла на певні поступки громадянам, заборонивши установам вводити штрафи за несвоєчасно сплачені комунальні платежі. Однак це не означає, що за ЖКП платити на час війни не потрібно. Тим більше потрібно звертати увагу на те, що не за горами новий опалювальний сезон.
Представники влади та експерти стверджують, що опалювальний сезон 2022/2023 р. стане найважчим за усі часи Незалежності України. Громадські активісти та економісти пропонують хоча б частково сплачувати заборгованість за ЖКП. Спеціалісти також запевняють, що в таких умовах, в яких опинилась країна, влада, аби забезпечити виживання громадян, піде на радикальні кроки проти боржників. Якими будуть ці кроки - покаже час.
- 26 переглядів
