Особливо жахливе дорожнє покриття у Радехiвському районi. Мiсцевi жителi в розпачi. У деякi села вже не курсують маршрутки. Тож люди запрягають коней, аби поїхати у справах.
...На автостанцiї у Радеховi помiчаю гурт людей. Кiлька старших жiночок окупували примiщення i нарiкають касирцi, що вже кiлька годин чекають автобуса.
"Стою тут iз десятої години. Нiяк до Лопатина доїхати не можу! -- обурюється панi Iрина. -- Кажуть, можливо, аж о 12 годинi приїде автобус Червоноград -- Броди. Побачимо! Вчора маршруток не було. Через розбитi дороги водiї або взагалi не їдуть, або лише раз на день -- як багато людей назбирається. Коли це закiнчиться? Кара Божа, а не дороги!"
...На годиннику майже 12.00. Чутно гуркiт. На автостанцiю заїжджає зелений "ПАЗ", який уже давно вiд'їздив своє. "Поскладавши" пасажирiв в автобус, як у бляшанку рибу, водiй рушає у напрямку села Хмiльного, що розмiщене за 20 кiлометрiв вiд Радехова. Цю вiдстань ми долали майже годину. Дорогою раритетний транспорт разiв десять ледь не перекинувся.
"Не один рiк вимагаємо вiд влади ремонту. Дорогу перекривали, звернення писали -- нiчого не допомагає, -- бiдкається Експресу Василь Патан, сiльський голова. -- Лише раз проїдеш нашою дорогою -- i можна мiняти колеса та диски. Дехто вже й возом їздить. Найважче тим, хто працює у Радеховi. Люди влаштовують чергування -- тиждень возить один житель, а наступного -- iнший. А оскiльки дорогою неможливо їздити, то прокладають її у полi. Орендарi вже й сiяти бояться при шляху -- бо врожай пропаде. Та найстрашнiше, коли в селi хтось хворiє. Карета "швидкої" приїжджає до нас за годину-двi. За цей час i народити, i вмерти можна. А ще, бувало, постачальники вiдмовлялися привозити продукти у дитсадок, довелося шукати iнших -- мiсцевих".
Розбитi дороги бiля села справдi вражають. Довжина ям -- понад метр, а глибина сягає 20 -- 30 сантиметрiв. Ями на кожному кроцi. Жителi розповiдають, що зверталися в районнi, обласнi установи, писали листи до Києва, пiдписи збирали в усьому районi, однак марно.
"Усi кажуть: нема грошей, i коли чекати ремонту -- невiдомо, -- говорить Галина Гонська, жителька Хмiльного. -- А цiєю дорогою їздять вантажiвки -- возять цукровий буряк, деревину тощо. Вночi спати неможливо -- хату трясе. Люди встановили пластиковi вiкна, та й це не допомогло. Водiї вже їдуть пiд самими воротами. У кiмнатi, яка найближче до дороги, потрiскали стiни. Хто поверне грошi за ремонт?".
Складна ситуацiя з дорогами i в iнших селах району -- автошляхи вщент розбитi. Тим часом у Службi автомобiльних дорiг вiдповiдають -- знають про проблему, та тiльки вдiяти нiчого не можуть.
"У планах є вiдновлення дорiг, уже й тендери проведенi, а з 1 квiтня офiцiйно стартує будiвельний сезон. Єдина проблема -- фiнансування. Чекаємо затвердження бюджету", -- пояснила Тетяна Парубiй, прес-секретар Служби автомобiльних дорiг областi.
А допоки країна шукає коштiв на латання ям, люди у селах Радехiвщини моляться, щоб раптом у когось серцевого нападу не сталося, бо "швидка" приїде через кiлька годин...
