В сучасний сленг, на превеликий жаль увійшли такі слова як “кладмен”. Це людина, яка робить закладки наркотичних речовин “клад” у різноманітні місця. Потім за “кладом” приходить покупець. Така схема наркоторгівлі, пише ulvovi.info.
“Дистанційна наркоторгівля”
До появи Інтернету та різноманітних технологічних пристроїв, наркотики можна було придбати у дилерів “з рук у руки”. Речовини продавали або поблизу дискотек, нічних клубів, так і у наркопритонах. Покупцю потрібно було лише знайти дилера через знайомих, які неодноразово купували наркотики. Це був контактний збут – покупець передавав гроші, а дилер – товар. У більшості випадків дилерами працювали особи, які самі наркотики не споживали. Працівники відділу МВС по боротьбі з наркотиками влаштовували спецоперацію, ловлячи дилерів “на гарячому”. на факті збуту. Якщо дилер не мав зв’язків в органах або його ж зливали свої, то дилер гарантовано отримував великий термін ув’язнення. Ризик. З розвитком технологій усе змінилось. Організатори наркобізнесу придумали нехитру, водночас дієву схему – створюються сайти чи телеграм-канал, наймаються дилери. Дилери роблять закладки (це може бути дупло у дереві, отвір у гімнастичних брусах, певне місце у під'їзді, занедбана будівля та багато інших місць), і передають координати “закладки” покупцеві, який вже оплатив товар.
Сам покупець може дізнатись адреси або ж з того ж таки Інтернету, або від друзів, або з вуличної реклами (графіті на будівлях). Покупці переводять кошти на рахунок. Багато “диванних експертів” стверджують, що поліція може з легкістю вирахувати зловмисників через рахунок, на який переводять кошти. Це далеко не так. Зловмисник може створити віртуальний гаманець і виводити кошти через складну схему, використовувати викрадені дані третіх осіб (паспорт та ін.). Зловмисник може мати напарників, які проживають у інших країнах. Нарешті зловмисник може скористуватись дуже простим перевіреним способом – користуватись картковим рахунком скажімо п’яниці. У схожу ситуацію потрапив пан Дмитро (1958 р.н.), який полюбляв споживати оковиту. Одного разу Дмитро познайомився з молодиками, які запропонували йому пасивний заробіток – 3000 гривень щомісяця, лише надати їм в “оренду” свою карту (Приват). Дмитро не роздумуючи погодився. Два місяці чоловік справно отримував кошти, потім його “роботодавці” счезли. Згодом у гості навідались поліціянти. Молодики виявились шахраями, які видурювали з осіб кошти за товари, які продавали в інтерні. На картку перерахували понад 70 тис. гривень. Дмитро навіть не зміг описати молодиків, оскільки постійно вживав алкоголь.
Нервував, робив закладки поблизу дитячої лікарні
29 жовтня патрулюючи вул. П.Орлика, екіпаж поліції помітив чоловіка, який поводив себе підозріло, нервував. У чоловіка було виявлено 8 пакетів із підозрілою речовиною.
Чоловік зізнався, що це наркотики, що він зробив ще понад 20 закладок. “Кладмен” робив закладки неподалік дитячої лікарні. Отримавши постанову суду, правоохоронці провели обшук в оселі “кладена”, де виявили ще понад 200 грам підозрілої речовини. По факту розповсюдження наркотиків ведеться слідство.
“Кладмени” як правило, не роблять закладки у люних місцях (наприклад поблизу навчальних закладів), аби не потрапити у очі допитливих громадян. Дилери не мають справи з дешевими наркотиками, які можна виробити у побутових умовах. Що штовхає людей ставати “кладменами”? Так – заробіток. Кмітливий дилер, з фантазією, може заробляти як айтішнік – тисячі доларів щомісяця. Однак досвідчені “кладмени” – на вагу золота. Багато “кладменів” потрапляють до рук правоохоронців або полишають справу через кілька місяців “роботи”. Дилер або у гонитві за грошима втрачає пильність і припускається помилок, або стає параноїком, коли боїться у будь-який момент бути схопленим. Однак на місце одного “кладмена” приходять інші, а організатори наркоторгівлі продовжують збагачуватись.
- 148 переглядів