Хоч криївку будуй
За Радянського Союзу Львiвська область була добре пiдготовлена до ймовiрної вiйни та навiть до ядерного удару.
Людей iнструктували, як вони мають дiяти в особливих обставинах, iснувала система бомбосховищ та протирадiацiйних укриттiв. Лише на Львiвщинi їх налiчувалося майже тисяча. Та за 20 з гаком рокiв незалежностi України бiльшiсть з них стала непридатною для використання.
Через подiї у Криму, де уже пролилася кров українських вiйськових, на Львiвщинi взялися перевiряти стан споруд
цивiльного захисту. Результати виявилися невтiшними: з майже тисячi укриттiв повнiстю готовi до використання 7 вiдсоткiв їх, ще 42 вiдсотки сховищ обмежено готовi захистити людей вiд ймовiрних загроз. Решта перебуває у занедбаному станi: частина з них затоплена грунтовими водами, частина обвалилася без належного догляду та ремонту.
"Кожного року ми пропонували власникам таких споруд видiляти кошти i проводити поточнi та капiтальнi ремонти, -- каже Олексiй Титаренко, директор департаменту з питань цивiльного захисту Львiвської ОДА. -- Нинi власники у сховищ рiзнi -- вони перебувають у державнiй, комунальнiй та приватнiй власностi. А є без господарiв: колись сховища будували для працiвникiв пiдприємств, отож, коли цi заводи були лiквiдованi, укриття залишилися без власника, як-от на Сокальському заводi скловолокна".
Разом iз тим, чиновник запевнив, що в укриттях для працiвникiв важливих пiдприємств, якi забезпечують життєдiяльнiсть областi, цiлком достатньо мiсця. Готовi до використання й захиснi споруди, звiдки в час ймовiрної вiйни вестиметься керiвництво регiоном.
"Серед захисних споруд цивiльної оборони є пункти управлiння, -- розповiв Олексiй Титаренко. -- Вони призначенi не лише для того, щоб уберегти керiвникiв, а для того, аби органiзувати управлiння в особливих умовах. Бо у перiод вiйни чи за iнших обставин працiвникiв органiв влади та мiсцевого самоврядування не призивають як вiйськовозобов'язаних -- вони виконують обов'язки, щоб забезпечити життєдiяльнiсть населення. Люди повиннi мати свiтло, газ, воду, хлiб та iншi продукти харчування".
До слова, у Львовi один iз таких пунктiв управлiння розмiщений неподалiк Головпоштамту, пiд цитаделлю. Це надiйне укриття глибоко пiд землею, обладнане необхiдною комунiкацiєю -- телефонним i радiозв'язком. Його будували ще у роки Другої свiтової вiйни нiмецькi окупанти. Сховище нинi у доброму станi, тут постiйно чергує вартовий.
"Кожне сховище з тих, якi можна використати у разi потреби, має свою мiсткiсть i може прихистити вiд 150 до 2 тисяч осiб, -- сказав Олексiй Титаренко, директор департаменту з питань цивiльного захисту Львiвської ОДА. -- Адмiнтериторiї областi наразi збирають iнформацiю щодо загальної мiсткостi сховищ".
А проте зрозумiло, що цi укриття усiх жителiв не вмiстять. Тож у разi небезпеки людям радять ховатися у найпростiших укриттях -- пiдвалах житлових будинкiв, льохах, пiдземних паркiнгах та навiть шахтах або ж згадати, як вiд авiаударiв ховалися люди в часи Другої свiтової вiйни.
"Тодi люди у селах викопували рiв на городi, якнайдалi вiд хати, перекривали настилом, землею i там ховалися", -- додав Олексiй Титаренко.
