Сьогодні, 15 серпня, в місті Яворові Львівської області вдова загиблого в зоні АТО старшого лейтенанта 24-ї окремої механізованої Залізної бригади 26-річного Андрія Родича – Вікторія – зустрілася з Яворівсько-Мостиським районним комісаром, підполковником Володимиром Петрівським – з приводу оформлення похоронних документів та присвоєння її чоловікові звання капітана – посмертно.
Яворівсько-Мостиський військовий комісар пообіцяв вдові виконати всі офіційні процедури оперативно.
У розмові з власкором IA ZIK Вікторія Родич розповіла, що вчора, 14 серпня, у Львові на Личаківському цвинтарі з великими почестями похоронили її чоловіка, який загинув геройською смертю в зоні АТО ще 29 липня. Відспівування відбулося в гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла.
«Нам допомогли у Львівській ОДА. Львівська влада виділила транспорт, щоб доправити тіло з Харкова у Львів. Ми лише замінили труну, в яку до останків Андрія поклали парадну військову форму».
«Зараз я займаюся найперше тим, щоб Андрієві посмертно присвоїли звання капітана, бо документи на чергове звання були відправлені вже давно. І мій чоловік дуже чекав на капітанські погони… Ми навіть вже придумали разом, як святкуватимемо цю подію, бо армія для Андрія була – понад усе. А ми з донькою дуже пишалися, коли командування відзначало його за відмінну службу», – згадує вдова.
За її словами, якби вона разом з мамою покійного офіцера не поїхали в Харків на пошуки в моргах тіла, то його б уже цими днями піддали кремації, як невідомого.
«Як же тоді б ми жили далі, знаючи, що нашого Андрія двічі спалили: першого разу вороги України, другого – свої, в крематорії?».
Нагадаємо, що Андрій Родич загинув геройською смертю в зоні АТО ще 29 липня. Батьки офіцера та його дружина з маленькою донечкою Веронічкою цю страшну звістку почули у телефонній розмові з бойовими побратимами старшого лейтенанта, на очах яких цей офіцер живцем згорів у військовому автомобілі, який йшов в колоні.
З її слів, письмового офіційного підтвердження про загибель чоловіка та виклику для упізнання тіла ні вона, ні батьки не отримували.
«Якби військові, на очах яких мій чоловік загинув і які підписували його тіло, не сповістили нам цю страшну звістку, то досі не знали б нічого», – плакала молода офіцерша.
Вікторія телефонувала і в Залізну бригаду, постійне місце дислокації якої – місто Яворів, і в Яворівсько-Мостиський об’єднаний районний військовий комісаріат, де усно про смерть чоловіка інформацію підтвердили, однак, де знаходиться тіло, коли його доправлять у Львів для поховання, – ніхто конкретно сказати не міг.
Молода львів’янка, яка досі жила з чоловіком та донечкою в Яворові, відтак – у Новояворівську була в розпачі: вона, за її словами, не розуміє: «Чому в державі немає нікого, хто б допоміг оперативно рідним знайти у морзі тіло та привезти його у Львів і поховати вчасно по-християнськи офіцера української армії, який за любов до Вітчизни заплатив життям…».
Зібравшись з силами вдова та мама загиблого офіцера, 11-12 серпня ходили по моргах в Харкові у пошуках тіла загиблого старшого лейтенанта 24-ї окремої механізованої Залізної бригади Андрія Родич: коли нещасні жінки вже майже втратили надію, тіло таки знайшли.
- 3 перегляди
