Найепатажніший львівський безхатченко

Ви є тут

Кристина Билец

Переважно люди з відразою ставляться до безхатченків, мовляв, якщо б хотів, то пішов би заробляти, а так просто псує загальну картину міста. Але це було не про Любомира Максименка, мабуть, тому що народився саме Любомиром, а, отже, усі питання вирішував тільки мирним шляхом.

Як повідомляє «Ulvovi.info», Любомир Максименко, чи Любко, як його називали місцеві жителі, завжди був яскравою, епатажною особистістю. Здається, його зовсім не хвилювало те, що він не мав власного дому, а в кишенях не було ні гривні, щоб купити бодай шматок хліба. Любко міг дати відповідь на будь-яке запитання, на все мав власну точку зору, жив із чіткими переконаннями та принципами. Для нього щастя полягало в міцному здоров’ї та здоровій нації, безхатченко говорив про те, що потрібно завжди тримати себе в формі. Був патріотом свого міста.

Місцеві жителі просто обожнювали Любка за його яскравий образ, кожен турист мріяв про пам’ятну фотографію із цим безхатченком. Кожного дня Любомир мав свій особливий лук, який вражав усіх. Його часто можна було зустріти на футбольних матчах, куди він приходив вболівати за улюблену команду. До слова, впускали його туди завжди й цілком безкоштовно. Теплими, сонячними днями він міг прилягти десь у самому центрі міста й просто засмагати, насолоджуючись безтурботним життям.

Більшість місцевих жителів ним захоплювались, але були й такі, які боялись його. Сам безхатченко говорив, що прагне жити, а життя це виявляється в жінках і в любові до них. Де ж він брав такі яскраві речі? Довгий час він працював прибиральником у місцевому секонд-хенді, де йому й дозволяли брати ці речі. Ось що він говорив про свій гардероб:

«Гардероб у мене дуже багатий. Ну я люблю таке, щоб багато, щоб яскраве все було таке, циганське таке, щоб мене бачили за сто кілометрів».

На жаль, сьогодні безхатченко помер. Проте місцеві жителі з впевненістю говорять, що він назавжди залишиться в їхній пам’яті, як людина, що вміла піднімати настрій своєю безпосередністю та щирістю.