Кожен має своїх кумирів, на яких бажає бути схожим. Хтось ще з дитинства плекає ідеали поведінки й суспільного життя. Для когось такими взірцями стають батьки, для інших вчителі, але ми забуваємо, що поряд з нами живуть люди, які своїми справами всіляко підтверджують, що здаватись – це не варіант, і навіть якщо колись твоє життя не було ідеальним, то ти маєш шанс змінити все зараз, адже минуле вже залишилось у минулому.
Цікавою місцевою сторінкою стала історія одного безхатченка, про це розповідає «Ulvovi.info». Олександр Горонді народився в Мукачево, ще з дитинства опинився на вулиці, не виділявся зразковою поведінкою, крав та вчиняв розбої. На його молодих плечах уже була судимість та думки про самогубство.
Одного дня хлопець зібрав усі свої речі, сів в електричку та поїхав до Львова. Він ночував у занедбаному будинку, спав на голому бетоні поряд зі щурами. Для себе він бачив два шляхи: або далі красти й таким чином заробляти на життя, або ритись у смітниках у надії прогодувати себе. Речі, які він знаходив, продавав, так і заробляв на якісь харчі.
Сашкове життя різко змінило вектор, коли він познайомився з учасниками організації «Оселя». Там йому дали житло та роботу, а також віру в себе. Друзі, яких він там знайшов, підтримують його й досі, і за це Сашко їм дуже вдячний. Згодом хлопець зайнявся шиттям, спочатку виконував маленькі замовлення, потім шив речі для себе та друзів. Через рік отримав закордонний грант на розвиток своєї справи й закупив усе необхідне для роботи обладнання.
Зараз у хлопця власний невеличкий бізнес. Він шиє унікальні шкіряні сумки власної марки «Gorondi», які охоче купують не тільки місцеві жителі, а й туристи. Він щасливий, усміхнений, має змогу відпочивати за кордоном та радіти життю. Але найбільша його мрія – надихати людей, адже навіть, якщо потрапиш на дно, є шанси, що знизу тобі постукають.
- 7 переглядів
