Реформа пострадянської структури МВС стала однією із найважливіших за останні роки в українському суспільстві. Після злочинів «Беркута» на Євромайдані силовий блок не міг існувати у старому вигляді, його потрібно було модернізувати виключно задля оздоровлення соціальних умов, серед яких живе людина. Зовнішній образ нової поліції кардинально змінили перш за все з метою знищення стереотипів: форма, яка пережила не одну епоху ототожнювалась з поняттям корупції, недовіри, безладу. Праобраз міліціянта, змінив, американізований коп, який завжди готовий прийти на допомогу. Так усе починалося у 2015 році. Рівень довіри до поліції був доволі високим, коливався від 45 до 50 %, але сьогодні ситуація змінилася , час ейфорії минув, патрульна поліція чи не найбільше втратила довіру серед усіх державних соціальних інституцій, недовіра до структури перевищує довіру на 19%.
Але така тенденція прослідковується не в усіх областях України. Як повідомляє «Ulvovi.info», Львівщина досі доволі активно підтримує патрульну поліцію, тут рівень довіри до копів складає близько 60% . Зважаючи на результати інших областей, це унікальний показник.
Цілком раціональне питання: чому така кардинально різна реакція суспільства? Насправді все просто: у межах одної країни функціонують різні важелі впливу на силову структуру. У Львові патрульна поліція знаходиться під контролем громади. Актив міста допомагає стежити за порядком, виловлює зловмисників і швидко передає інформацію через власноруч створені канали комунікації – найчастіше через інтернет. Наприклад соціальна мережа «Варта – 1», об’єднує більше ста тисяч активістів, які виконують роль посередників між пересічними містянами та патрульною поліцією. Люди діляться на сторінці організації фото та відео на яких зафіксовані правопорушення, таким чином через декілька годин зловмисник стає «популярним» серед величезного кола відвідувачів сторінки. Крім "Варти-1", поліції у Львові допомагають на громадських засадах таксисти, про надзвичайні випадки вони повідомляють через власні внутрішні канали зв’язку. Поліція заручилась підтримкою навіть приватних осіб, отримуючи від них настанови й поради, як потрібно діяти в тій чи інші ситуації. Окрім того,активісти перевіряють й правомірність дій особового складу - особливо стежать, чи не беруть поліцейські хабарі. Кожен спірний випадок обговорюється на сторінках різноманітних організацій. Отож завдяки сприянню громади, патрульна поліція швидко вчиться на власних помилках й постійно вдосконалюється.
Так, в реаліях, копи з дворічним стажем далеко не професіонали і кількість похибок під час виконання завдань мала б бути в декілька раз меншою, але як завжди є друга сторона медалі: ми самі спотворюємо образ народних месників, здебільшого ігноруємо той факт, що звичайні патрульні працюють ледь не в дві зміни , сміливо штрафують "мажорів" на дорогих авто, евакуйовують неправильно припарковані позашляховики з VIP-номерами які створюють затори й рятують сотні людей .
